У кожного народу є свій Еверест. Для
українців такою вершиною є Тарас Григорович Шевченко. Людина. Поет. Художник.
Геній…
В Білгород-Дністровської бібліотеці для
дітей та юнацтва ім. В. Катаєва пройшов літературно-мистецький вечір «А думи
його, як тоді, не мовчать…» з учнями загальноосвітньої школи № 5.
У плеяді видатних діячів української
культури ім’я Тараса Шевченка займає особливе місце. Доля не щадила поета, а
зозуля накувала йому лише 47 років. Петербург, Москва, Київщина, Чернігівщина,
Полтавщина, Поділля, Волинь, Катеринославщина, Прикаспій, Приаралля, Оренбуржя,
Поволжя… І де б він не був, завжди линув в Україну. Його завжди вабили історія
і культура рідного народу, а враження від подорожей потім мережилися у рядки
поезій або ж ставали надбанням малярської спадщини.
Діти вшанували день народження
літературною поетичною композицією, а бібліотекар доповнила її цікавими фактами
з життя великого Кобзаря та познайомила з виставкою «Слово, пісня, дума
Кобзарева», де воєдино зібрані документи, матеріали, спогади та твори Тараса
Шевченка. Також учні мали змогу переглянути багату мистецьку спадщину Кобзаря:
ілюстрації, репродукції та факсимільні альбоми і книги, які є у фонді
бібліотеки. Адже саме завдяки
мистецькому таланту Шевченко здобув волю й перед ним відкрився світ.
Найвищим апофеозом любові до Шевченка
пролунали знаменні слова «Присвяти» Івана Франка: «Найкращий і найцінніший
скарб доля дала йому лише по смерті –
невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все
наново збуджуватимуть його твори».
Немає коментарів:
Дописати коментар