Мама - это...

       В Белгород-Днестровской библиотеке для детей и юношества имени В. Катаева прошел флешмоб «100 причин любить маму».

      Каждый год во второе воскресенье мая во многих странах Европы, США, Китае, Японии и Канаде отмечают один из самых добрых и светлых праздников – День Матери.  В 2015 году эта дата попадает на 10 мая.  Тридцать других стран празднуют этот день в другое время, например, в Беларуси - 14 октября.  Законодательно празднование Дня матери в Украине во второе воскресенье мая установлено Указом Президента от 10.05.1999 № 489/99.

        День Матери – вечный праздник, для каждого человека нет никого важнее и дороже, чем его мама, та, что дала ему жизнь. У каждого в сердце хранится образ самой лучшей мамы на свете, той, которая любит и прощает, та, добрее и ласковее которой нет никого на Земле.

     Именно поэтому этот праздник – самый трогательный из всех праздников года. Посетители библиотеки: дошкольники, учащиеся школ, лицея и техникума поздравили любимых мам и поблагодарили за ласку, заботу и любовь, собрав ромашку из лепестков с добрыми пожеланиями.

Мама - это значит нежность,

Это ласка, доброта,

Мама - это безмятежность,

Это радость, красота!

Мама - это на ночь сказка,

Это утренний рассвет,

Мама - в трудный час подсказка,

Это мудрость и совет!

Мама - это зелень лета,

Это снег, осенний лист,

Мама - это лучик света,

Мама - это значит ЖИЗНЬ!

День Перемоги

      В Білгород-Дністровської бібліотеці для дітей та юнацтва імені В. Катаєва пройшла низка заходів, присвячених Дню Перемоги. Це -  данина поваги тим, хто дав нам можливість жити 70 років в мирній країні, спокійно вчитися, працювати і будувати майбутнє своєї держави. Відомий письменник Максим Горький сказав: «Якщо не знати минулого, неможливо зрозуміти істинний сенс сучасного й мету майбутнього».

Вони у битві чесно полягли –

А іншого ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для Перемоги.

Живу їх пам’ять вік шануєм ми,

Увічнивши у обеліск безсмертя.

Та кулями пробитими грудьми

Не зупинити ворогів упертих.

Загиблих поховали між берез,

В їх шепоті і онімілім співі,

Ішли у бій – не витирали сліз,

А закипали у священнім гніві.

Перемогли! І радість між епох:

Біля рейхстагу, сильні, благородні,

Гриміли радістю величних перемог

В найвищім щасті – щасті всенароднім!

                                                                        Анатолій Таран

      Минають роки, відлітають у вічність.  Багато часу минуло з тієї тривожної ночі, коли  замовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей. Усе далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам’ять про тих, хто віддав заради Перемоги  своє життя. Вечір пам’яті  «Нашу пам’ять освітлює вічний вогонь» був присвячений долі людини у війні.

Не сплять ветерани, бо туга лишилась,

Для них і сьогодні війна не скінчилась.

Серця в них назавжди тривогою скуті.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

     Книжково-ілюстративна виставка «Хай вічно горить вогонь пам’яті», яку презентували в  бібліотеці , покликана виховувати у читачів повагу до історичного минулого, патріотизм, гордість, вона вчить молоде покоління брати приклад з людей, які захищали Батьківщину, були мужніми та сміливим.

Вже стільки літ і стільки зим,

Як відгримів той бій кривавий,

Вони ж ще там, на полі слави,

Уклін їм, мертвим і живим!

Спасибі вам, сивоголові,

Вітчизни-матері сини!

Немає правди у війни,

Вона лиш в мирі та любові!

Зупинись, прислухайся-на мить —

Кричать з вогню і мати, і дитина,

Хай буде мир, хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

                                                      Олесь Лупій